Чимало підприємців вирішили піти шляхом «вдосконалення» 1С. Була надія, що на її базі можна створити сучасну ERP-систему, варто тільки знайти хороших програмістів. Та попри чисельні спроби нікому втілити цей план у життя так і не вдалося. Результатом усіх зусиль, зазвичай, ставала імітація спрощеної CRM. І навіть цього рівня досягли лише в поодиноких випадках. Здебільшого підприємці отримували реєстрову систему, відірвану від фінансового обліку та практичного сенсу — і жодної провини програмістів у цьому немає. Якими б досвідченими не були команди розробників, будь-які спроби перетворити 1С на сучасну ERP-систему будуть невдалими. Не варто витрачати ресурси та марно сподіватися, що «от-от все запрацює». Проблема, на якій все зупиняється, лежить глибоко в архітектурі 1С, і позбутися її не вдасться жодними функціональними надбудовами.
1С — спадщина імперської логіки, яка не відповідає сучасним українським реаліям
Програмний продукт 1С є прямим наслідком радянської моделі відносин між державою та громадянином, у якій держава завжди має домінуючу позицію. У цій системі головне завдання обліку — це не підтримка бізнесу, а розрахунок того, скільки грошей має отримати держава у вигляді податків. Керування самим підприємством лише другорядна функція, надбудова над основною фіскальною метою. Подібний підхід цілком відповідає сучасній московській реальності, де інтереси держави переважають над інтересами приватного бізнесу. Натомість в Україні, яка обрала шлях цивілізованого розвитку, більше підходить сучасна модель: на першому місці — ефективне керування підприємством, інвестиціями, процесами та ресурсами за допомогою повноцінних ERP-систем. І вже на основі прозорих, якісно організованих бізнес-процесів — об’єктивний та автоматизований розрахунок податкових зобов’язань. Це логіка відкритої економіки, де держава довіряє бізнесу, а бізнес працює на розвиток країни, а не на обслуговування бюрократичного апарату.
Що заважає архітектурі 1С стати ERP-системою
Протягом багатьох років компанії розширювали функціональність 1С: додавали модулі, кастомізували процеси, інтегрували Excel-звіти. Це логічно з огляду на поширення цього рішення: сьогодні до 75% українських компаній будують управлінську звітність на основі первинних документів, які є наріжним каменем 1С. Через успішну інтеграцію деякого функціоналу виник міф, що на базі 1С можна побудувати повноцінну ERP-систему, здатну охопити всі бізнес-процеси і забезпечити ефективне управління підприємством. Але таке переконання може привести лише до необґрунтованих фінансових витрат та розчарування. Основа ефективного управління підприємством в режимі реального часу — це власне актуальні дані. Максимальна затримка оновлення інформації повинна складати не більше доби. Це ключова функція ERP-системи, забезпечити яку 1С не в змозі. Багато компаній намагалися скоротити розрив між фактом та його документальним оформленням адміністративними методами. Наприклад, встановлювали жорсткі дедлайни на внесення документів, впроваджували автоматизовані нагадування або покладали відповідальність на співробітників, які здійснили операцію. Та на практиці ці механізми не завжди працюють: через людський фактор, перевантаження персоналу або збої в комунікації дані все одно потрапляють у систему із запізненням. Ось типова ситуація: товар уже фізично на складі, але прибуткова накладна ще не оформлена. За допомогою 1С провести таке надходження неможливо без викривлення складських залишків, система вимагає чекати на оформлення первинного документа. Відповідь фанатів 1С передбачувана: «Інакше не можна, бо буде втрачено подвійний запис — основу фінансового контролю!» Це беззаперечна правда в рамках логіки 1С і на сто відсотків підходить для податкового обліку, де розрахунки виконуються раз на місяць — до того часу всі документи вже мають бути зібрані. Але управління підприємством потребує оперативності: точна інформація про складські залишки потрібна в момент надходження товару, а не в кінці місяця. Сучасні ERP-системи вирішують це просто: вони розділяють факт події і оформлення документу, дозволяючи працювати з реальністю, не чекаючи паперів. Сучасні платформи виконують фінансові проводки лише під час закриття Акту ревізії складу, а не після оформлення кожної прибуткової накладної, як це передбачено в 1С. Чому 1С так не може? Бо жорстка прив’язка до документів під час реєстрації будь-яких подій зашита в саме ядро 1С. Вона робить будь-яке розділення фактів і документів технічно неможливим без повної переробки архітектури. 1С — це бухгалтерська програма, з якої багато років намагалися зробити сурогат ERP-системи, але базова логіка залишилась фіскальною, а не управлінською.
«Планування» — ключове слово в ERP
У словосполученні «планування ресурсів підприємства (ERP)» ключове слово — «планування». І хоча прихильники 1С можуть навести приклади рішень, які дозволяють планувати складні бізнес-процеси, всі ці рішення мають спільний і критичний недолік — відсутність прямого звʼязку з фінансовим обліком. Парадоксально, але рішення, створені в межах бухгалтерської системи, втрачають зв’язок із обліком саме через архітектурну жорсткість подвійного запису. У результаті «планування» перетворюється на окрему таблицю — фактично аналог списку завдань у Excel або Word. А такий список не має жодної управлінської цінності, тому що він не інтегрований із даними про фактичну собівартість залишків і, відповідно, з кінцевою собівартістю замовлення. Спроба побудувати планування на основі фінансового обліку 1С виглядає ще гірше: вона наштовхується на практичну неможливість дій у реальному часі. Наприклад, щоб спланувати комплектацію 10 пилососів фільтрами від іншого виробника треба дочекатися фактичного надходження товару на склад, прописати конкретні партії з яких буде виконана комплектація, інакше система просто не дозволить бачити відхилення від плану чи сформувати коректну аналітику. Такий підхід повністю виключає гнучкість, робить планування надзвичайно складним і вразливим до найменших помилок або змін у поставках. Особливо критичною ця проблема стає, якщо хоч один із компонентів ще не має оформленої вартості, наприклад, відсутня прибуткова накладна. У 1С жоден рух не може бути зафіксований без одночасного створення фінансової проводки, а отже без первинного документа. Без нього система не бачить ні кількості, ні вартості, а будь-яка спроба «передбачити» ситуацію ламає облік. Це обмеження виключає можливість використання її для гнучкого та ефективного планування ресурсів підприємства без втрати цілісності даних.
ERP як інструмент реального планування
Сучасна ERP-платформа на рівні архітектури реалізує партіонний облік, який дозволяє з самого початку чітко розділяти кількісні показники й вартісні — умовно кажучи, «штуки» та «гроші». Це дає змогу працювати з фактичними залишками та рухами матеріалів незалежно від наявності первинних документів. У такій моделі користувач може створити планову прибуткову накладну з очікуваною кількістю товару та датою відвантаження, ще до його фактичного надходження. Коли товар прибуває на склад, його можна прийняти в систему одразу, не чекаючи на оформлення фінансових документів. Надалі ця кількість може бути використана для комплектації іншої продукції — навіть якщо її точна вартість ще не визначена або товар закуповувався для інших цілей. Після завершення комплектації готовий продукт можна реалізувати у будь-який момент через стандартну видаткову накладну. Вся логіка роботи залишається цілісною й послідовною, а облік — точним і контрольованим, навіть попри те, що фінансові дані можуть бути уточнені пізніше, вже під час закриття періоду. В такому випадку планування може бути зроблено з урахуванням інформації про фактичні залишки на складі та в будь-який момент уточнені з урахуванням дефіциту, а помилки в обліку виправлені в дуже простий спосіб без надскладних облікових проводок. І все це завдяки тому, що рух активів обліковується виключно в кількісному відображені в середині облікового періоду, а всі фінансові проводки роблять тільки в кінці місяця під час закриття Акту ревізії складу. Тобто те, що в 1С виконується без потреби після кожної транзакції в сучасних ERP-системах виконується раз на місяць без втрати фінансового контролю в рамках подвійної проводки з одного боку, а з іншого не заважаючи системному обліку активів в кількісному вигляді в проміжку між звітами. Можливість планування виводить облікову систему на якісно новий рівень. Такі платформи дозволяють точно розраховувати дефіцит матеріалів і комплектуючих для одночасного виконання кількох замовлень. При цьому враховуються не лише фактичні залишки на складі, а й ті ресурси що вже зарезервовані для інших замовлень, планові поставки, а також частково або повністю відвантажені позиції. Такий підхід дає управлінцям повну картину доступності ресурсів і дозволяє ухвалювати рішення на основі реальних даних. Реалізувати подібну логіку на базі 1С без повної переробки ядра практично неможливо. Архітектура 1С просто не передбачає можливості розділення кількісних та фінансових показників без втрати звʼязку між ними. Сьогодні успіх будь-якого бізнесу тримається на ефективних рішеннях в оперативній площині, які ґрунтуються на якісних та актуальних даних. 1С розроблялась як інструмент для бухгалтерського і фіскального обліку — саме в цій вузькій ролі вона і залишилась. Як би ви не намагалися, але перетворити трактор на літак не вийде, навіть попри те, що в них є схожі деталі. Десятки років система 1С служила надійним «фіскальним» помічником бізнесу. Але не варто намагатися перекласти на неї функції, забезпечити які вона просто не в змозі — не злетить, бо крил не має.